Стратегічна стійкість в умовах гібридного впливу: огляд експертних рекомендації та стратегічних наслідків

Російська Федерація системно використовує дезінформацію, пропаганду та маніпулятивні комунікації як ключовий інструмент гібридної війни проти України та Європейського Союзу. Інформаційна агресія Кремля спрямована на підрив довіри до демократичних інституцій, ослаблення єдності ЄС, делегітимацію підтримки України та формування умов для ревізії європейського безпекового порядку.

Це дослідження підготовлене Аналітичним центром Інституту національної стійкості та безпеки спеціально до Countering Russian Propaganda and Disinformation Forum (Брюссель, 17–18 грудня 2025 року). Воно поєднує результати медіамоніторингу, аналіз російських пропагандистських наративів та експертні напрацювання українських фахівців, які мають унікальний практичний досвід протидії інформаційній агресії.

Аналітика демонструє суттєве зростання присутності Європейського Союзу в російському інформаційному просторі — понад 50% за останні роки. Основним драйвером цього зростання є роль ЄС як ключового партнера України у сфері безпеки, санкційної політики та фінансової підтримки. Кремль цілеспрямовано зміщує фокус інформаційних кампаній на дискредитацію Європейського Союзу як головного елемента міжнародної коаліції підтримки України.

Дослідження ідентифікує сталий набір базових російських наративів, які адаптуються до різних аудиторій і мовних середовищ:

• трактування війни проти України як «проксі-війни НАТО»;

• представлення ЄС і НАТО як слабких, розділених або агресивних акторів;

• підрив суб’єктності України та довіри до партнерів;

• експлуатація економічних, міграційних і ціннісних страхів європейських суспільств.

Окрему увагу приділено аналізу англомовного сегмента російської пропаганди та проникненню ідеології «русского мира» у Франції, Іспанії та Бельгії. Попри відмінності у національних медіаландшафтах, усі три країни демонструють вразливість до окремих груп наративів — передусім економічних, антинатівських та антиукраїнських. Російські культурні, релігійні та освітні інституції залишаються важливими каналами довгострокового впливу.

Результати фасилітаційної експертної сесії дозволили сформулювати практичні рекомендації, спрямовані на:

• посилення інформаційної та когнітивної стійкості Європейського Союзу;

• удосконалення політик протидії дезінформації;

• розвиток стратегічних комунікацій і публічної дипломатії;

• захист цифрового та інформаційного суверенітету держав-членів ЄС.

Ключовий висновок дослідження полягає в тому, що протидія російській дезінформації потребує системного, скоординованого та проактивного підходу. Український досвід протистояння інформаційній війні є критично важливим ресурсом для формування спільної європейської стратегії захисту демократії, безпеки та стійкості.