1 червня у Києві відбувся міжнародний Форум «Архітектура Безпеки»

Однією з найважливіших та найрезонансніших подій Форуму стала панельна дискусія «Суспільна стійкість та гібридні загрози: протидія когнітивним та інформаційним операціям Росії». Модераторкою панелі виступила докторка філософських наук Наталія Кривда.

Спікери панелі:

• Рена Марутян, директорка Інституту національної стійкості та безпеки;
• Енн Епплбом, відома історикиня та письменниця;
• Андрій Юсов, представник ГУР МО;
• Посол Джон Гербст, старший директор Євразійського центру Атлантичної ради (Atlantic Council);
• Пітер Померанцев, експерт з інформаційних війн , — зійшлися на думці, що сучасна безпека виходить далеко за межі суто фізичного захисту кордонів та зброї.

Як зазначила Рена Марутян, Росія веде проти України та всього цивілізованого світу не просто інформаційну, а когнітивну війну. Це атака не на самі факти, а на здатність людини критично мислити, довіряти та зберігати національну ідентичність. Ворог цілиться в природні суспільні болі й тріщини — втому від війни, напругу між різними групами населення — та розширює їх, намагаючись створити так звану «інфраструктуру цинізму», де тотальна зневіра паралізує суспільство та веде до хаосу.

• Енн Епплбом у своєму виступі детально розкрила механізм роботи авторитарних режимів з історією: вони перетворюють минуле, реальні історичні травми та образи на зброю для генерування «мобілізованої ненависті».

• Андрій Юсов підкреслив, що когнітивна агресія РФ проти Європейського Союзу вже триває на повну силу, зачіпаючи виборчі процеси у демократичних країнах. Він наголосив, що для виживання вільних націй суспільна стійкість має стати чіткою стратегією: «Стійкість — це коли суспільство не дозволяє перетворити втому на зневіру, критику — на самознищення, а біль — на розкол».

Учасники дискусії констатували: традиційного фактчекінгу та спростування фейків у сучасних реаліях уже недостатньо. Україні необхідна чітка, системна державна політика забезпечення когнітивної безпеки, яка охопить освіту, медіа, культуру, стратегічні комунікації та роботу з громадами, ветеранами й молоддю.

Нова архітектура безпеки, яку сьогодні вибудовує Україна, починається з людини, здатної тверезо бачити реальність, та з внутрішньої згуртованості всього суспільства. Саме суспільна єдність і стійкість залишаються головною зброєю, без якої захист та майбутній розвиток держави були б неможливими.